Що таке інтернет?

Що таке інтернет?
Складність: Легко

Інтернет вже присутній у всіх, або, майже у всіх сферах діяльності людини, що казати якщо є навіть таке поняття як “Інтернет речей” який називають ще абревіатурою IoT (Internet of things). Тобто повсякденні речі комуніціюють між собою для відправки та отримання інформації з різною метою.

Як працює інтернет?

Спрощено, з фізичної точки зору інтернет складаєтся з серверів, комутаторів, маршрутизаторів та дротів.

Сервер це як дуже потужний комп’ютер (насправді сервер це не зовсім один комп’ютер) який виконує певну роль. Наприклад, сервер може розподіляти запити або навантаження, або займатись прийомом та відправкою елекронної пошти, чи просто зберігати файли користувачів. Окрім дуже потужноі фізичної складової, сервер повинен мати відповідне програмне забезпечення, яке саме і дозволяє обробляти інформацію або запити. Тобто фізична складова не перешкоджає використовувати одну й ту саму конфігурацію як для DNS, так і для FTP, HTTP або SMTP серверів, більш того, всі ці сервери можуть бути як на одній фізичній машині так і на декількох.

Комутатор (іноді його називають “світч”) це така собі точка перетину декількох дротів. У найпростішому варанті комутатор дає змогу об’єднати декілька дротів від разних серверів до однієї мережі, це як трійник, але створенний для інформації, а не для живлення побутової техніки. Також комутатором може слугувати супутник, логічно, що в цьому разі дротів не буде. В цьому разі супутник виступає як комутатор, а для прийому та відправки данних використовуєтся станція. В разі використання станції для супутникового інтернету вона приєднуєтся до сервера, комп’ютера, комутатора або маршрутизатора за допомогою звичайного інтернет кабеля. В наш час комутатори можуть бути керовані (розумні) або не керовані (тупі). Керовані більше схожі на маршрутизатори, і дозволяють керувати ними віддалено, по тому самому кабелю який під’єднано до комутатора.

Маршрутизатор (він же роутер) це схожий на комутатор пристрій, з тією різницею що маршрутизатор вміє не просто поєднувати декілька дротів у мережу, він вміє керувати запитами, має свою внутрішню і зовнішну IP адресу та створює собою маленьку локальну мережу. Кроім того маршрутизатори зазвичай мають певні системи захисту від не санкціоновванних запитів ззовні. Це означає що якщо є необхідність розгорнути, наприклад веб-сервер для розміщення на ньому сайту, то необхідно налаштувати маршрутизатор згідно з вимогами.

Найпростіший приклад

Інтернет дуже гнучкий інструмент, будь хто може розгорнути сервер або декілька серверів у локальній мережі для своїх потреб. Одразу слід запам’ятати та зрозуміти просте правило:

Якщо щось було ввімкнуте, і наразі не використовуєтся, його необхідно вимкнути.

Це означає що якщо ми відкриваємо 80 порт в роутері, то слід не забути його закрити коли сервер буде не потрібен та знищен. Це становить основи мережевої безпеки. В разі ігнорування такими простими правилами локальна мережа, яка знаходится за роутером може бути зламана ззовні.

Тож, що потрібно щоб зібрати найпростіший сервер?

На справді достатньо встановити та налаштувати відповідне програмне забезпечення, більш того, іноді, сервреи вже встановлені з операційною системою, наприклад в операційній системі Windows вже встановленно IIS, це такий собі веб-сервер від майкрософт. Його потрібно лише налаштувати. Однак, для локального використання є ще більш простий шлях.

Наприклад для розгортання FTP сервера можна використовувати такі програми як, наприклад Golden FTP Server. Просто необхідно встановити сервер на будь який комп’ютер з Windows та налаштувати 2-3 параметри використовуючі графічний інтерфейс. Слід враховувати що для того щоб FTP сервер був доступний увесь час комп’ютер повинен бути ввімкнений, та не знаходитись у гібернації або “сні”.

Якщо є необхідність розгорнути максимально швидко web сервер для HTML то можна використовувати HFS. І цілому теж саме, встановити, швидко сконфігурувати в 2-3 кліки і можна використовувати.

Звісно, такі інструменти ніяк не можуть вважатись серйозними, однак вони дають змогу швидко та легко отримати більш-менш схожий на справжній сервер.

Як перетворити IP в дрес сайту?

Найбільш виразлива відмінність “локального” інтернету від “великого” інтернету це використання замість красивих доменних імен IP адрес, за перетворення символного доменного імені у IP адресу відповідають DNS сервери. Зазвичай інтернет провайдери не використовують внутрішні DNS серврери, однак це можливо, просто не виправдано фінансово.

Сервер є, однак друзі не можуть їм скористатись?

Якщо ви з друзями знаходитесь в одному місті та підключені до одного провайдера, є ймовірність що друзі зможуть скористатись вашим сервером. Однак перед усім слід пересвідчитись чи не буде порушувати умови договору відкриття приватних серверів в середені мережі.

Тож все зо слід зробити це сконфігурувати роутер для того щоб він міг отримувати та перенаправляти запити далі. Конфігурація роутерів виконуєтся дуже індивідуально віповідно до моделі, тож при необхідності слід шукати інструкцію в інтернеті. Ймовірний запит буде “Відкрити вхідні запити у роутері <Назва Та модель Роутера>”.

Слід пам’ятати що коли сервер вже не потрібен слід встановити попередні налаштування, для того щоб убезпечити локальну мережу від вторгнення ззовні.

Як та чому це працює?

Зазвичай сервери починають працювати лише після отримання запиту, тобто якщо користувач запитує певну сторінку сайту перш за все запит потрапляє до DNS серверу. DNS сервер знаходить відповідність домену до IP адреси, отримуючи таким чином IP на який необхідно переадресувати запит. Далі DNS направляє запит сторінки до серверу з відповідною IP адресою та іншою службовою інформацією. Ця інформація допомагає кінцевому серверу сформувати відповідь. Після цього відповідь повертаєтся до користувача у зворотньому напрямку.

Схематично це можна зобразити так:

В цілому гнучкість інтернету полягає у тому що майже будь який сегмент створений для того щоб просто обробляти данні або запити відповідно до налаштувань. Це означає що для кожного вузла не має значення ким саме було відправлено запит. Тобто комутатор, роутер, комп’ютер або мобільний телефон для стають для вузла клієнтами, які зробили запит та мають отримати відповідь. Те саме відбуваєтся і далі, один вузол може запитувати данні у іншого, і ця модель продовжує бути актуальною.

Повністю аналогічна ситуація з кількістю запитів. Всі пристрої та прогремне забезпечення одразу розраховані на декілька запитів одночасно.

Суттева різниця лише у рівні як фізичної, так програмної складових а також рівні професійності того хто ланаштовувас сервіс.