Типи вебсайтів

Загалом будь які сайти в інтернеті можна розділити за групами, одні групи категоризують сайти за метою, інші за структурою. При необхідності можна поєднувати декілька типів.

Головною метою бізнес-сайту є реклама діяльності підприємства в інтернеті. Зазвичай на таких ресурсах немає можливості щось придбати онлайн, ці веб-сайти створені для того щоб запрошувати зацікавленних клієнтів до офісу за метою подальшої співпраці. Для більш простого усвідомлення візьмемо за приклад сайт фірми, яка спеціалізуєтся на промисловому обладнанні. Зазвичай такі речі як промислове обладнання є варіативним, і компанія працює з кожним клієнтом окремо та індивідуально, що унеможливлює встановлення фіксованної ціни.

На таких ресурсах можно знайти інформацію яка інформує відвідувача про тоари та послуги, а також, яка буде свідчити про виключну надійність та прозорість компанії. Найчастіше на таких ресурсах можна знайти:

• каталог продукції;
• певні характеристики (які можуть бути задані в діапазоні);
• новини компанії;
• портфоліо;
• контакти з відділом продаж;
• адреси офісів;
• сторінка з нагородами, сертифікатами, дипломами та іншими відзнаками.

В окремих випадках можливо оформлення каталогу як інтернет-магазин, однак це швидше виключення з правил. На відміну від комерційного сайту, головна мета бізнес-сайту залучити замовника на довгу співпрацю, з метою будування специфічної складної системи. Головні проблеми бізнес-сайтів це:

• певні обмеження публікованої інформації, які продиктовані комерційною таємницею;
• достатньо великі рекламні бюджети, це обумовлено великими грошима на ринку, та бажанням конкурентів заробляти більще, через це вони не шкодують грошей на просування, тим самим підіймають середній рекламний бюджет в рази.

Сайт-візитка дуже схожий на бізнес-сайт, однак він набагато скромніший. Зазвичай це односторінковий сайт (лендінг) який просто презентує спеціаліста або компанію. Акцент у такому сайті зроблений не на інформативність, а на те щоб єффектно презентувати відвідувачу товари або послуги, і таким чином запам’ятатись користувачеві. Такий формат не погано підходить до рекламування певних подій, наприклад вебінару, або проведенню мастер класу. Тобто більш-менш разових події, після яких ресурс втрачає свою актуальність. Головною метою сайту-візитки є лише єффектна презентація. На таких сайтах можна зустріти:

• форми замовлення (якщо сайт-візитка рекламує лише один товар);
• форми підписки на розсилки (за допомогою яких буде проходити подальше спонукання користувача на проидбання товарів чи послуг);
• Адреси, контакти, інтерактивні мапи (якщо ресурс створений для рекламування офісу компанії).

Головною проблемою сайту-візитки можна назвати складнощі просування, через брак контенту, не можливо повно проінформувати відвідувача про всі переваги співробітництва з компанією або спеціалістом. Вирішують таку проблему створенням “блогу” де здебільшого публікують СЕО-тексти з посиланнями на головну сторінку, або секції головної сторінки. Слід зазначити що технічно, це вже псевдо-лендінг, або псевдо-односторінковий сайт.

Не вся інформація в мережі безкоштовна, тож можна зустріти сайти які продають щось за платну підписку на певний термін. Вибір платного контенту на таких ресурсах просто необмеженний, це можеть бути:

• статті, зазвичай безкоштовно показются декілька перших абзаців, в яких описані загальні речі, які будуть більш детально розкриті далі. Бувають варіанти платних розсилок, тобто користувачі які придбали підписку отримують на електронну пошту певні матеріали;
• медіа контент, наприклад, відвідувачу без підписки показують фотографії маленького розміру, а повнорозмірні версії цих фотографій відкриті лише підписникам. У разі з відео безкоштовно може демонструватись тизер, уривок, або уривок напруженного моменту у вигляді гіф-анімації. Для аудіо файлів зазвичай використовуєтся короткий уривок;
• доступи до каталогів, баз данних, списків;
• можливість проходити опитування для розваг, так, це не великі гроші, однак і вартість прихованного контенту не є надзвичайною;
• Доступи до ігор.

Варіантів що приховати за підпискою дуже багато, і в цілому обмежуєтся лише фантазією. Головною проблемою сайтів з підпискою є співвідношення ціни та якості контента який пропонуєтся користувачам за підписку. Наприклад якщо намагатись продати статтю, яка була скопійована та частково переписана з іншого сайту то як мінімум багато заробити не вийде, декілька людей куплять, і на тому все. Хось може навіть написати скаргу, і доведеться повертати грощі, при дуже поганому становищі можна навіть отримати бан в пошуковій системі, а розбанювати ресурс дуже довго та складно. Крім того скоріш за все автор ресурсу буде вимушений видалити всі вкрадені матеріали, повернути гроші підписникам та заплатити штраф справжньому автору матеріалу.

Каталог сайтів це дуже архаїчна та втративша будь яку цінність формат сайту, тим не менш каталоги все ще існують, тож є сенс розглянути навіть такий застарілий тип. Каталоги використовувались до розвинення пошукових систем, і слугували для концентрації посилань на сайти. Зазвичай при доданні нового посилання необхідно заповнити:

• короткий опис (для показу у категорії, щоб дати користувачеві зрозуміти про що сайт);
• повний опис (цей опис буде опубликовано на сторінці каталогу, яка буде присвячено сайту);
• посилання на сайт;
• зображення сайту (не обов’язково).

Маєтся на увазі що користувач або відвідувач каталогу обере потрібну категорію, в якій будуть розміщенні короткі описи, та посилання на сторінку каталогу, яка присвячена конкретному сайту, обере найбільш відповідаючі потребам сайти, ознайомитьс з повним описом, та після перейде з каталогу на сам сайт.

Напевне головна проблема сайтів-каталогів є велика кількість витраченного часу відвідувача на ознайомлення з запропонованними ресурсами. Інша проблема – повна відсутність гарантій того що опис співпадає з тематикою та наповненням сайту якій розміщенно у кталозі. Додаткова проблема є з точки зору СЕО, весь контент створено авторами сайтів, або SEO-спеціалістами, це означає що більша частина контенту (якщо не весь) є не інформативною, а створена суто для пошукових систем, і коли пошукові системи визначають контент як не інформативний вони ранжують сторінки з таким контентом набагато нижче. Окрім того з каталогу сайтів тисячи посилань на зовнішні ресурси, а це є так звоними “лінк-помийками”, тобто звалищем випадкових або довільних посилань з сайту-каталогу.

Станом на 2023 рік не раджу взагалі додавати свій сайт до каталогів, це пов’язане з тим що пошукові системи враховують з яких ресурсів вказано посилання на ваш ресурс. Наразі каталоги є такими собі замаскованними сателітами.

Однак, є певні виключення, такі як DMOZ, це дуже старий каталог, який вкрай жорстко модеруєтся, тож якщо ваш сайт було додано до цього ресурсу нема сенсу відмовлятись від посилань з нього.

Сателліт це сайт який створено суто для перенаправлення користувачів на “батьківський сайт”, створення сателіту загрожує “батьківському сайту” як мінімум заниженням у результатах видачі, як максимум бану з боку пошукової системи. Тож як само виглядає сателіт? В загальному вигляді це сайт, зі сторінками, сторінки вкриті ключовими словами, або машинно згенерованним текстом серед якого є пошукові фрази, і з кожна ключова фраза яка відповідає тематиці батьківського сайту є посиланням на відповідний розділ батьквського сайту.

Як це все мало працювати (і до певного часу навіть працювало)? Сателіт наповнюєтся або просто переліком ключових фраз, або, якщо дуже сильно “заспамлено” певне ключове слово то генерують машинний текст де між ключовими словами просто розміщуются будь які слова (так так, будь які, тобто це просто слова які випадково обрано зі словника генератора, ні про який сенс, або логічне зв’язування мова не йдеться), тож пошуковий робот, при індексуванні сателіта повинен був проіндексувати контент, отримати посилання, текст якого є ключова фраза, перейти за посиланням, і таким чином наростити кількість посилань на “батьківський сайт”. Якщо на сателіт потрапляв відвідувач то побачивши що ніякого корисного контенту нема він або переходить по першому ж посиланню, або просто виходить з сателіту.

Як не складно здогадатись головною проблемою сайтів-сателітів є їх штучність, фіктивність, повна орієнтація на те щоб надурити як відвідувачів, так і пошукові системи. Як не складно здогадатись, сателіти іноді використовують для брудного сео, щоб втопити конкурентів у видачі, однак наразу у всіх розділах вебмастера (сервіс пошукових систем, де вебмастери, або сео-спеціалісти можуть керувати своїми сайтами) є можливість “відмовитись” від посилання на ресурс.